Вивчення різних типів IP-адрес та їх відмінностей!

Якщо ви зацікавлені в знаннях Інтернету, можливо, ви вже знаєте про важливість IP-адрес у мережевому спілкуванні. Однак ви можете часто зустрічати такі терміни, як загальнодоступна IP, приватна IP, статична IP, виділена IP тощо. Що саме означають ці різні типи IP-адрес? Чим вони відрізняються? Дійсно, різноманітність типів IP-адрес може збити з пантелику. Ця стаття має на меті пояснити різні класифікації IP-адрес одну за одною.

IP-адреси можна класифікувати за сферою використання в мережі на такі категорії.

Загальнодоступні IP-адреси: загальнодоступна IP-адреса, також відома як IP-адреса зовнішньої мережі, є унікальним ідентифікатором комп’ютера або мережевого пристрою в Інтернеті. Постачальник послуг Інтернету (ISP) призначає його організації або особі, щоб його пристрій міг безпосередньо спілкуватися з мережею Інтернет. Загальнодоступні IP-адреси можуть бути доступні та використовуватися громадськістю.

Приватні IP-адреси: Приватна IP-адреса, також відома як IP-адреса внутрішньої мережі, відноситься до IP-адреси, що використовується в приватній мережі (наприклад, домашній мережі або мережі компанії), яка не підключена безпосередньо до Інтернету. Натомість пакети пересилаються через мережеві пристрої, такі як маршрутизатори та комутатори. Приватні IP-адреси не є унікальними та можуть повторно використовуватися в різних мережах, оскільки вони використовуються лише в приватній мережі та не з’являються безпосередньо в Інтернеті.

Зарезервовані IP-адреси: зарезервовані IP-адреси використовуються для спеціальних цілей, таких як приватний простір IP-адрес або певні внутрішні локальні мережі (локальні мережі). Мережі, які використовують зарезервовані адреси, можуть спілкуватися лише всередині мережі та не можуть бути підключені до інших мереж.

IP-адреси можна класифікувати на виділені IP-адреси та спільні IP-адреси на основі їх використання та характеристик у мережі.

Виділені IP-адреси: виділені IP-адреси призначаються виключно для певного комп’ютера чи пристрою та зазвичай використовуються в ситуаціях, коли потрібна незалежна ідентифікація та прямий доступ. Вони зазвичай використовуються для виділених серверів, віртуальних приватних мереж (VPN) та інших подібних сценаріїв. Використання виділених IP-адрес може підвищити безпеку та ефективність веб-сайту.

Спільні IP-адреси: спільні IP-адреси можуть одночасно використовуватися кількома пристроями або користувачами. Вони часто використовуються в таких службах хостингу, як хмарні сервери, віртуальні сервери тощо. Кілька клієнтів можуть спільно використовувати одну публічну IP-адресу, що допомагає зберегти пропускну здатність мережі та підвищити доступність. Наприклад, під час налаштування веб-сайту можна використовувати спільну статичну IP-адресу.

IP-адреси можна класифікувати на статичні IP-адреси та динамічні IP-адреси на основі методу розподілу.

Статичні IP-адреси. Статична IP-адреса – це фіксована IP-адреса, яка зазвичай призначається провайдером або вручну встановлюється адміністратором мережі. Статичні IP-адреси зазвичай використовуються для пристроїв або служб, яким потрібна фіксована IP-адреса, наприклад серверів, мережевих принтерів та інших пристроїв.

Динамічні IP-адреси: динамічна IP-адреса – це адреса, яка може змінюватися з часом. Він автоматично призначається пристроям за допомогою протоколу динамічної конфігурації хоста (DHCP). Кожного разу, коли пристрій підключається до мережі, йому призначається нова IP-адреса. Динамічні IP-адреси забезпечують більшу гнучкість і покращують використання ресурсів IP-адрес. Вони зазвичай використовуються для пристроїв, якими користуються звичайні користувачі, таких як персональні комп’ютери та смартфони.

Окрім типових типів IP-адрес, згаданих вище, у деяких випадках ви також можете зустріти наступні спеціальні IP-адреси.

Адреса петлі: адреса петлі – це спеціальна зарезервована IP-адреса, яка в основному використовується для самотестування та надання послуг прослуховування на пристрої. Коли пристрій надсилає дані на петлеву адресу, дані безпосередньо надсилаються назад на сам пристрій без передачі по мережі. Діапазон петлевих адрес становить 127.0.0.0–127.255.255.255.

Нульова адреса: нульова адреса, представлена як 0.0.0.0, є спеціальною IP-адресою, яка використовується для позначення недійсного, невідомого або недоступного адресата. У таблицях маршрутизації 0.0.0.0 часто представляє маршрут за замовчуванням або шлюз за замовчуванням. У деяких мережевих протоколах (наприклад, DHCP) 0.0.0.0 використовується для представлення невизначеної адреси призначення.

Широкомовна адреса: широкомовна адреса відноситься до спеціальної IP-адреси, яка використовується для надсилання пакетів на всі хости в мережі. Наприклад, у мережах IPv4 широкомовна адреса зазвичай є IP-адресою, яка закінчується на 255, наприклад 192.168.0.255. Широкомовна адреса дійсна лише в межах певного діапазону мережі та не може використовуватися для трансляції в різних мережах.

Багатоадресна адреса: багатоадресна адреса — це спеціальна IP-адреса, яка використовується для надсилання пакетів до групи хостів замість надсилання до всієї мережі чи окремого хосту. Наприклад, у мережах IPv4 групові адреси зазвичай є IP-адресами, що починаються з числа від 224 до 239, наприклад 224.0.0.1. Групові адреси використовуються для різноманітних програм, таких як потокове передавання аудіо/відео, протоколи багатоадресної маршрутизації, онлайн-ігри та зв’язок у реальному часі.